Пам'ятайте, що це - ФОРУМ. Попередній пост - стаття (по-іншому не назвеш) - була видалена, тому що просто неможливо було читати: дуже багато матеріалу і він оформлений без належного форматування.
Якщо хтось захоче щось викласти, краще це зробити лінком, а не повністю вставляти весь матеріал у текст повідомлення.
Дякую. Божих благословінь! _________________ З любов'ю Христа до Вас!
Мир Вам та Вашій родині.
Внимательное изучение имеющихся исторических первоисточников, относящихся к первому — пятому векам, открывает удивительный факт, а именно: священность библейской субботы была перенесена на воскресенье не сразу — это происходило на протяжении длительного времени и поэтапно. Доктор Кеннет Стренд, профессор церковной истории в университете Андрюса в Берриен Спрингс, Мичиган, категорически утверждает: «До второго века нигде не встречается очевидных свидетельств еженедельного празднования христианами воскресенья. Первые упоминания в документах этого столетия идут из Александрии и Рима, мест, где раньше всего было отвергнуто соблюдение субботы, седьмого дня недели» (The Sabbath In Scripture and History, c. 330; Review and Herald Publishing Association, 1982).
Субота – наше укриття від негоди та нескінченного життєвого шторму. Це оазис, в якому стомлений мандрівник може знайти відпочинок та відновити свої сили, перш ніж знову вирушити назустріч життєвим труднощам. Але чому субота? Як і коли вона виникла? Виявляється, субота – ровесниця нашої Землі й життя на ній. Про це дізнаємося з четвертої заповіді Божої: “Пам'ятай день суботній, щоб святити його! Шість день працюй і роби всю працю свою, а день сьомий субота для Господа, Бога твого: не роби жодної праці ти й син твій, та дочка твоя, раб твій та невільниця твоя, і худоба твоя, і приходько твій, що в брамах твоїх. Бо шість день творив Господь небо та землю, море та все, що в них, а дня сьомого спочив тому поблагословив Господь день суботній і освятив його” (Вих. 20:8-11).
Цілком очевидно, що відпочинок Творця не мав нічого спільного з утомою. Це відпочинок, який настає після завершення задуманої праці, коли надходить час радіти і насолоджуватися її результатами. У єврейському оригіналі використане слово "шабат", що означає "припинити", "перервати" діяльність.
Дотримання суботи від початку було, є зараз і завжди буде святкуванням на честь Божої праці, а не нашої. Як і Адам, ми відпочиваємо цього дня, тим самим показуючи, що приймаємо цю реальність, довіряючи Божому досконалому піклуванню про наші потреби і благополуччя. Це означає, що ми з упевненістю спочиваємо в Його руках, довіряючи Його мудрості, любові, плану й турботі про наше життя. Ми визнаємо Бога Творцем усього сущого і приймаємо той факт, що ми - Його творіння. Таким чином, у найглибшому і найбільш значущому сенсі наш спокій сьомого дня є актом поклоніння.
Майже в кожній нехристиянській релігії поклоніння - питання дії. І тільки Святе Письмо наказує нам поклонятися, залишивши власні діяння. Господь звелів відкласти наші зусилля й життєві битви, призупинивши свою роботу, і, перебувати в спокої з повною впевненістю, що всю працю, необхідну для нашого добра, завершено. Четверта заповідь проголошує: "День сьомий - субота". Саме слово "субота" буквально означає "спокій". Сьомий день є спокоєм, призначеним Самим Богом. Цього дня Бог запрошує нас приєднатися до Нього в Його спокої, - "не роби жодної праці".
Перебуваючи разом з Ним у спокої, ми заявляємо перед Всесвітом, що суботній спокій - ознака наших заснованих на вірі взаємовідносин з Богом.
Проте наш спокій у суботу не лише символізує такі взаємовідносини, він сприяє їхньому розвитку, поглибленню, стаючи частиною їхньої реальності. Наш спокій сьомого дня не лише проголошує, що ми знайшли впевненість, а завдяки цьому й мир у любові Божій, - він зміцнює цю впевненість. Водночас він підтверджує та зміцнює взаємовідносини між Богом і Його творінням.
Ось чому субота є доповненням і гарантією перших трьох заповідей, які велять нам поклонятися Богові й відвести Йому перше місце у своєму житті.
Можна дотримуватися перших трьох заповідей у своїх серцях, виконуючи їх таким чином, що це буде не зовсім очевидним для інших людей. Ми можемо в серці своєму прийняти рішення вшановувати Бога й віддати Йому в усьому першість. Цілком можливо, що ніхто не помітить, що ми не поклоняємося зображенням. Однак цього не вийде при дотриманні суботи. Цілком очевидно, що святкування суботи - публічна заява.
Субота - це святкування не лише Творіння, а й Викуплення. Була п’ятниця, коли Бог скінчив Свою працю та відпочив після виконаного завдання Творіння. Також у п’ятницю Ісус завершив роботу Викуплення людини. Помираючи на хресті, перш ніж бездиханно схилити Свою голову, Він вигукнув: "Звершилося" (Івана 19:30).
Після цього учні мали саме стільки часу, скільки знадобилося, щоб зняти Його тіло з хреста і покласти в нову гробницю Йосипа. У той час як вони поспішали віддати Вчителеві останні почесті, сонце сідало, і Писання свідчить, що "надходила субота" (Луки 23:54). Тепер, уже вдруге, Спаситель людства відпочив суботнього дня після виконаної роботи.
В іншому місці Святе Письмо говорить про суботу як символ духовного спокою, обіцяного Богом Своїм дітям."Отже, для Божих людей залишається дотримання суботи, бо хто ввійшов до Його відпочинку, той і відпочив від своїх діл, як і Бог від Своїх" (Євр. 4:9,10).
Адам прийняв той факт, що Бог, звершуючи Свою працю творіння, досконалим чином потурбувався про нього і про всі створіння; він показав це прийняття, відпочиваючи в суботу. Християни приєднуються до нього у святкуванні милості й турботи люблячого Бога, які виявлені у Творінні. Відійшовши від шаленого темпу нашої звичної діяльності та життєвого пресингу, під час суботніх годин ми нагадуємо собі, що світ не обертається навколо нас, що сонце не підіймається вранці за нашим повелінням і квіти не розпускаються за нашою командою, натомість усе творіння якнайкраще виконує своє завдання без нашої допомоги. Наш фізичний відпочинок у суботу прославляє та визнає чудову турботу Господа як про нас, так і про всіх Божих дітей, відколи почав існувати наш світ.
Наша віра в Ісуса додає до цього святкування чудовий новий вимір. У текстах четвертого розділу Послання до євреїв пояснюється: суботній спокій віднині означає, що ми приймаємо спасіння, здійснене Ісусом заради нас на Голгофському хресті.
Завдяки цій завершеній роботі християнин може "відпочити від усієї праці своєї", тобто від виснажливих і безнадійних спроб заробити спасіння власними добрими ділами. Коли Ісус проголосив: "Звершилося!", це насправді було так. Він звершив спасіння повністю і без обмежень для "кожного, хто вірить у Нього" (Івана 3:16). Вірою ми приймаємо цю істину.
Довірчі взаємовідносини з Богом та досвід живої віри, які символічно представлені і поглиблюються шляхом нашого спокою сьомого дня, - це “мир Божий, що перевищує всяке розуміння” (Филп. 4:7). Цим спокоєм насолоджуються всі, хто перебуває в Ісусі Христі. Їх більше не кидатиме бурею в життєвому морі проблем і неспокою. Вони можуть увійти в гавань і знайти мир та спокій.
Пам'ятайте, що це - ФОРУМ. Попередній пост - стаття (по-іншому не назвеш) - була видалена, тому що просто неможливо було читати: дуже багато матеріалу і він оформлений без належного форматування.
Якщо хтось захоче щось викласти, краще це зробити лінком, а не повністю вставляти весь матеріал у текст повідомлення.
Дякую. Божих благословінь!
Вы полностью правы! Спасибо за напоминание, ведь очень сложно читать огромные тексты не очень гарно оформленные! Будем стараться быть краткими, но конструктивными! _________________ Благословиний вам в вашем служении!
Последний раз редактировалось: mako (Пн Апр 14, 2008 11:45 pm), всего редактировалось 1 раз
Мне кажется что не стоит настаивать на том какой день необходимо Посвятить Богу! Ведь вся наша жизнь должна принадлежать Ему, а значит каждый наш шаг должен быть направлен на служение Господу, и не важно Суббота это или Воскресенье или Понедельник....
А вообще действительно не стоит настаивать только на своей позиции.... ведь этот форум действительно межконфессиональный и необходимо уважать других! _________________ Благословиний вам в вашем служении!
Вопрос соблюдения десяти Божьих заповедей, в том числе и четвертой о еженедельном отдыхе в Господнюю субботу - это вопрос послушания Богу. Для христианина это очень важно.
Когда Адам и Ева находились в Эдемском саду, была ли разница - сорвать плод с дерева Познания добра и зла или с любого другого дерева?
Вопрос соблюдения десяти Божьих заповедей, в том числе и четвертой о еженедельном отдыхе в Господнюю субботу - это вопрос послушания Богу. Для христианина это очень важно.
Тільки сьогодні читав Марка. Там написано:
********
28 А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх?
29 Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний.
30 І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
31 А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці!
(Мар.12:28-31)
********
Дивіться, Ісус каже, що немає іншої більшої заповіді. Складається враження, що ми настільки добре виконуємо ці дві заповіді, що можна переходити і до четвертої. Я думаю, в кожного з нас є в чім каятись і змінюватись.
Так що давайте не будемо сперечатися з приводу четвертої, а будемо виконувати хоча б ці дві.
Божих вам благословінь. _________________ З любов'ю Христа до Вас!
Мир Вам та Вашій родині.
Зарегистрирован: 08.10.2007 Сообщения: 384 Откуда: г. Алушта
Цитата:
30 І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша!
Да, но так же написано, что кто любит Бога, тот соблюдает заповеди Его.
Другое дело, что написано о том, что не человек для субботы, а суббота для человека.
И Самого Иисуса книжники и фарисеи упрекали за то, что Он собирал колосья с учениками в субботу. Он их тогда конкретно обличил.
И вообще, какая разница - суббота или воскресенье?
Мы же свободны от закона, мы под благодатью (к Римлянам Павел писал). Конечно не для необузданной свободы, а становясь рабами Иисуса Христа, для жизни новой.
Люби Господа, ближнего, а какой ты день избрал для покоя - не важно. Мы вообще в покое каждый день
Мы же свободны от закона, мы под благодатью (к Римлянам Павел писал). Конечно не для необузданной свободы, а становясь рабами Иисуса Христа, для жизни новой.
Амінь! Ми під благодаттю, бо інакше не мали б надії на вічне життя, бо всі згрішили. Ісус зайняв наше місце на Голгофі, і помер за нас другою смертю, щоб ми ніколи її не зазнали. в Ісусі ми маємо життя.
А щодо десяти Божих заповідей, про важливість дотримування яких писав і апостол Павло (1 Кор. 7:19), і апостол Іван (1 Івана 5:3, Відкр. 14:12) - християнам природньо не красти, не вбивати, відпочивати щотижня в Господню суботу, шанувати батьків, бо це і є вияв любові до Бога і ближніх на ділі.
Порівняймо благодать з демократією: демократія дієва, коли вона має законні рамки. Коли є факти безладу, це вже не демократія, а анархія.
Християни під благодаттю не вважатимуть за норму порушення Божих заповідей - моральних правил, даних нам Богом. Навіть якщо згрішать, - то визнають свій неправильний вчинок, і по Божій благодаті отримають прощення.
И Самого Иисуса книжники и фарисеи упрекали за то, что Он собирал колосья с учениками в субботу. Он их тогда конкретно обличил.
Вопрос стоял не в дне поклонения, а КАК соблюдать субботу.
Кроме того, что фарисеи согрешили тем, что не приняли Иисуса Христа, они еще извращали заповеди Божьи (суббота для человека, а они осудили голодных учеников за якобы нарушение субботы, что на самом деле было нарушением ими выдуманных правил).
Бог заповедал почитать родителей - а фарисеи придумали корван.
Бог заповедал не прелюбодействовать - а фарисеи учили давать письмо разводное за... подгорелую пищу.
Бог заповедал отдыхать в субботу от обычных дел - а фарисеи обременили личновыдуманными приписаниями типа субботнего пути и т.п.
Исходя из этого можна смело сказать:
ВСЕ, КТО ПЕРЕМЕЩАЕТ ДЕНЬ ПОКЛОНЕНИЯ С ДАННОЙ БОГОМ СУББОТЫ - ПОСЛЕДОВАТЕЛИ ФАРИСЕЕВ !!! Иисус Христос оставил нам пример, как реагировать на противоречия между заповедями Божьими и преданиями человеческими (Матв. 15:3).
Luther, вы считаете, что люди, которые чтут Господа во всем, кроме субботы пойдут в ад?
В средние века, когда доступа к Священному Писанию не было, люди могли просто напросто не знать о существовании четвертой заповеди.
Хотя и в те мрачные времена существовали верные Богу люди, которые скрывались в горах и ущельях от государственной церкви, и имели рукописи Священного Писания. Это - вальденсы, моравские братья и другие.
Сегодня совсем иная ситуация. Библия доступна всем. Дух Святой ведет к полной истине, открывая все десять Божьих заповедей.
Вы задали вопрос о четвертой заповеди. У апостола Иакова 2:10,11 написано: "Кто соблюдает весь закон и согрешит в одном чем-нибудь, тот 10 становится виновным во всем. Ибо Тот же, Кто сказал: «не прелюбодействуй», сказал и: «не убей»; посему, если ты не прелюбодействуешь, но убьешь, то ты также преступник закона". Иаков разъяснил на примере шестой и седьмой заповеди.
Спрошу и я вас - люди, которые чтут Господа во всем, кроме восьмой заповеди (крадут сознательно, откидывая возможность покаяния по собственному выбору), пойдут в ад?
Вы не можете начинать темы Вы не можете отвечать на сообщения Вы не можете редактировать свои сообщения Вы не можете удалять свои сообщения Вы не можете голосовать в опросах
FAQ
Поиск
Регистрация
Пользователи
